Для багатьох математика є нудною і нецікавою. Але насправді вивчаючи математику можна знайти багато цікавого і пізнавального.
Що ж, сьогодні розкажемо вам кілька цікавих фактів з математики, про які, можливо, ви не знали. Почнемо з нуля.
Нуль – єдине число, яке неможливо записати римськими цифрами
Максимальне число, яке можна записати римськими цифрами, не порушуючи правила Шварцмана (не повинно бути більше трьох однакових букв підряд) – це 3999 (MMMCMXCIX).
В російській і українській літературі з математики нуль не є натуральним числом, а в західній навпаки, належить до ряду натуральних чисел (як відомо, натуральні числа – це числа, які ми використовують при лічбі).
Ті цифри, які ми сьогодні називаємо арабськими насправді з’явилися в Індії не пізніше V століття.
Написання цих цифр було придумано так, щоб кількість кутів відповідало числовому значенню цифри. Але з часом для зручності ці цифри заокруглилися. Нуль не містить жодного кута. Саме тому він круглий.
Вперше від’ємні числа було узаконено в Китаї в ІІІ столітті, але вони використовувалися лише у виняткових випадках, оскільки вважалися непотрібними. Потім їх тали використовувати в Індії для того, щоб визначати борги
В Європі від’ємні числа з’явилися завдяки Леонардо Пізанському, відомому як Фібоначчі. Він ввів їх для вирішення фінансових задач з боргами – у 1202-ому році він вперше використав від’ємні числа для підрахунку своїх збитків.
У єгиптян не було дробів на кшталт 2/3 або 5/6, вони оперували лише дробами з чисельником 1. Сам дріб записували так: ціле число з овалом над ним, тобто 3 з овалом означало 1/3.
А як же тоді написати дріб 5/6? Єгипетські математики розкладали такі дроби на дроби з чисельником 1. Отже 5/6 – це 1/2 + 1/3 (тобто 2 і 3 з овалом вгорі).
Ну що, ви взнали для себе щось нове і цікаве?
А ось вам загадка: Давним-давно помираючи старенький батько покликав до себе своїх трьох синів і заповідав їм 19 верблюдів. Старшому він залишив у спадок половину, середньому – четверту частину, а наймолодшому – п’яту. Після смерті батька брати ніяк не могли вирішити проблему, адже 19 не ділиться ні на 2, ні на 4, ні на 5. І от вони вирішили звернутися зі своєю проблемою до мудреця. – Немає нічого простішого, – сказав мудрець. – Візьміть мого верблюда та йдіть додому! Брати зраділи. Вони легко поділили 20 пополам, на 4 і на 5. Старшому дісталося 10 верблюдів, середньому – 5, а молодшому – 4. але тут знов виникла проблема – 10+5+4=19! Один верблюд виявився зайвим. І от вони знову вирушили до мудреця зі своєю проблемою. – О наймудріший, ми знову на роздоріжжі! Один верблюд виявляється зайвим, і ми знову не можемо виконати волю батька. – Сказали вони. – Де ж він зайвий? – відповів мудрець. – Це мій верблюд. Віддайте мені його назад і йдіть спокійно додому.
А ви здогадалися як розгадати загадку?
